ЗМІСТ

Розділ 1

Призначення ліцею та засіб  реалізації

Призначення ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, вихованні і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення  закладу освіти є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• профільне вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма, що реалізується в закладі освіти, спрямована на формування в здобувачів освіти сучасної наукової картини світу, виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в них національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної  культури;  формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми ліцею здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю два роки.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника ліцею

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Усі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник ліцею повинен мати міцні знання і вміло користуватися ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці. Він уміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник ліцею добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, умотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів, успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів річного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої  освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземними мовами на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової та профільної освіти

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторі села, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються для визначення цілей і задач.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державних освітніх стандартів.
2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.
3. Створити основу для адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.
4. Формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до навчальної діяльності.
5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти.
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.
7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.
8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Освітня програма закладу освіти та її обґрунтування

4.1.Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання зміну

близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі засад інтеграції, міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, використання яких посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування цілісного світогляду. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітню програму для 1-4-х класів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №87 зі змінами та  Типової освітньої програми   початкової освіти  (розробленої під керівництвом Шияна Р.Б.), затвердженої наказом МОН України №743-22 від 12.08.2022 року.

 У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

         - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей,  потреб та інтересів дітей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових

            компетентностей;

• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового    світогляду,    становлення    відповідальної     природоохоронної  поведінки у навколишньому світі;
• інформатична - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

4.2.Освітня програма базової середньої освіти

4.2.1 Освітня програма базової середньої освіти (5-7 класи)

Освітню програму для 5-их класів НУШ на 2024/2025 навчальний  рік розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р). Програма враховує вимоги Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (у 5-6-х класах) зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 року № 972, наказ МОН України від 19.02.2021р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами відповідно до наказу  МОН України від 09.08.2024р. № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти». У зв’язку із  військовими подіями, що  мають місце в Україні, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2024/2025 навчальному році в закладі можливе через упровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google диск, Google Classroom.

Зберігаючи наступність із початковою школою, забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток, формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст програми дає можливість формувати у здобувачів освіти такі ключові  

компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають    формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, ліцей, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально - пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Річний навчальний план для 5-6-х класів на 2024/2025 навчальний рік складено за  Типовою освітньою програмою для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН № 235 від 19.02.2021 року зі  змінами відповідно до наказу  МОН України від 09.08.2024р. № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не      мають цілої кількості годин, будуть викладатися впродовж року, а саме:

• зарубіжна література –2 години на тиждень у І семестрі та 1 година на  тиждень у ІІ семестрі (5-і класи), 1 година на тиждень у І семестрі та 2 години на  тиждень у ІІ семестрі (6-і класи);
• іноземна мова (англійська мова) – 4 години на тиждень у І семестрі та 3 години на тиждень у ІІ семестрі;
• інформатика – 2 години у І семестрі та 1 година у ІІ семестрі (5-і класи), 1 година у І семестрі та 2 години у ІІ семестрі (6-і класи)

У 5 класі для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень години навчального навантаження перерозподілено за такими предметами: по 0,5 тижневих годин на вивчення української літератури, зарубіжної літератури та інформатики, по 1 тижневій годині на вивчення математики, технологій, інтегрованого курсу «Мистецтво» та інтегрованого курсу історії та громадянської освіти, 2 години на другу іноземну мову (німецьку).

У 6 класі для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень години навчального навантаження перерозподілено за такими предметами: по 0,5 тижневих годин на вивчення української літератури, зарубіжної літератури та інформатики, по 1 тижневій годині на вивчення математики, географії, технології та інтегрованого курсу «Пізнаємо природу», 2 години на другу іноземну мову (німецьку). Для розширення світогляду учнів заплановано вивчення курсу за вибором «Українознавство» та факультативу «STEM-освіта для допитливих».

У 7 класі для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень години навчального навантаження перерозподілено за такими предметами: по 0,5 тижневих годин на вивчення української літератури, зарубіжної літератури, алгебри, геометрії, біології, інтегрованого курсу історії та громадянської освіти та інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», другої іноземної мови (німецької),  по 1 тижневій годині на вивчення інформатики та інтегрованого курсу «Мистецтво». Для розширення світогляду здобувачів освіти заплановано вивчення курсу за вибором «Українознавство».

4.2.2 Освітня програма базової середньої освіти (8-9 класи)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (8-9-і класи) (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів № 538 від 07. 08.2013 та № 143 від 26.02.2020, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) (таблиця 10).

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання здобувачів освіти, рекомендовані форми організації освітнього процесу, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  освітньою програмою.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

• запровадження курсів за вибором, що розширюють обране навчальним закладом світоглядне спрямування ;
• проведення факультативних занять.

          Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів та батьків, за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного вихованця, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Річний навчальний план для 8-9-х класів складено за  Типовою освітньою програмою для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 року № 405  (таблиця 10).

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не      мають цілої кількості годин, будуть викладатися впродовж року, а саме:

7-і класи:

• українська мова – 2 години на тиждень у І семестрі та 3 години на тиждень у ІІ семестрі;
• хімія – 1 година в І семестрі та 2 години на тиждень у ІІ семестрі.

8-і класи:

• історія України – 2 години на тиждень у І семестрі та 1 година на тиждень у ІІ семестрі.

9-і класи:

• історія України – 1 година на тиждень у І семестрі та 2 години на тиждень у ІІ семестрі.
• географія – 2 години на тиждень у І семестрі та 1 година на тиждень у ІІ семестрі.

У 8 класі із варіативної частини для розширення світогляду учнів запроваджено курс за вибором «Українознавство» (1 година), для створення простору для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь уведено факультативи «Практикум з правопису української мови» (1 година), «Синтаксис простого речення» (1 година), «Основи програмування» (0,5 годин).

У 9 класі із варіативної частини з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів 1 година виділяється для запровадження факультативу «Практикум з правопису української мови» та 1 година для факультативу «Синтаксис простого речення».

1. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»)

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

• базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
• профільні предмети;
• факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб здобувачів освіти,  кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом ліцею на вивчення відповідних базових предметів і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб здобувачів освіти.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті.

Результати навчання повинні визначати рівень формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітня програма для учнів 10-11 класів, розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»  зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів № 538 від 07. 08.2013 та № 143 від 26.02.2020, відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018  №408 у редакції наказу №1493 від 28.11.2019 року) (таблиці 2,3).

Профілі навчання:

10 - клас – суспільно-гуманітарний (напрямок  історико-правовий) та філологічний (напрямок українська філологія).

11-А клас – – суспільно-гуманітарний (напрямок  історико-правовий).

11- Б клас – філологічний (напрямок українська філологія).

Програма містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на факультативні заняття.

Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб здобувачів освіти та з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти засобами усіх предметів.

У 10 класі у суспільно-гуманітарному профілі із варіативної частини  виділено по 1,5 тижневі години на вивчення  історії України та правознавства. 1 годину заплановано на вивчення  математики. У філологічному профілі - української мови  (2 години), зарубіжної літератури (1 година), а також математики (1 година).

В 11-А класі із варіативної складової виділено додаткові години на вивчення профільних предметів: по 1,5 тижневі години на вивчення  історії України та правознавства, 2 години на вивчення всесвітньої історії.  Для створення простору для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь по 1 годині виділено на вивчення математики  та англійської мови. Заплановано вивчення факультативів: «Українська мова. Орфографічний практикум» (1 година), «Стежками історії» (1 година) та «Англійська мова».

В 11-Б класі із варіативної складової виділено додаткові години на вивчення профільних предметів: українська мова та література (по 2 години), зарубіжна література (1 година). Для створення простору для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь по 1 годині виділено на вивчення математики  та англійської мови.  Заплановано вивчення факультативів: «Українська мова. Орфографічний практикум» (1 година), «Стежками історії» (1 година) та «Англійська мова».

Вибірково-обов’язковими предметами визначені «Інформатика», «Технології», що вивчаються на рівні стандарту.

Розділ 5

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови КМУ від 15 вересня 2021 р. № 957 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022
№ 979 від 30.08.2022) «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», листів Міністерства освіти і науки України «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2022/2023 навчальному році» від 06.09.2022 року, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання інклюзивно - ресурсного центру, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 5 класів з інклюзивним навчанням, де навчаються 5 здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками; забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у  закладі освіти на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учня 4-Б класу (з інклюзивним навчанням) Лєбєдєва Єгора річний навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми   початкової освіти  (розробленої під керівництвом Шияна Р.Б.), затвердженої наказом МОН України №743-22 від 12.08.2022 року. Програма адаптована.

Для учня 5-Б класу (з інклюзивним навчанням) Довжука Максима річний навчальний план складено за  Типовою освітньою програмою для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН № 235 від 19.02.2021 року. Програма адаптована

Для учня 6-Б класу (з інклюзивним навчанням) Лавренюка Владислава річний навчальний план складено у відповідності до Типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021 року.  Програми  модифіковані та адаптовані.

Для учня 9-А класу (з інклюзивним навчанням) Попка Сергія  річний навчальний план складено  відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою (таблиця10). Програми адаптовані, програма з математики модифікована.

Для учениці 9-Б класу (з інклюзивним навчанням) Стоянової Анастасії  річний навчальний план складено  відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою (таблиця 10). Програми адаптовані та модифіковані.

Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомагає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб кожного.

З метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами командою супроводу розробляється індивідуальна програма розвитку із обов’язковим залученням батьків. Вона містить загальну інформацію про здобувача освіти, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму.

Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Протягом усього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами практичним психологом, логопедом  та педагогічними працівниками.

Практичний психолог ліцею надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачаються  години  для проведення корекційно - розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:

корекція розвитку;

розвиток мовлення.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно – розвиткові заняття проводяться  логопедом та практичним психологом.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально - пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Здобувачі освіти з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням їх інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану  здоров’я.

Розділ 6.

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних     компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка      рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами.

             Розділ 7.

                      Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

7.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкової школи.

            Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів з мовно-літературної та математичної освітніх галузей здійснюється на основі критеріїв оцінювання, рекомендованих МОН України, затверджених наказом  № 813 від 13 липня 2021 року (за типовою освітньою програмою 1-4 класів, розробленою під керівництвом Р. Шияна, затвердженою наказом Міністерства освіти та науки України  від 12.08.2022 № 743-22).

            Критерії оцінювання здобувачів освіти початкової школи з природничої освітньої галузі (1-4 класи), соціальної та здоровʾязбережувальної,  громадянської та історичної, технологічної,  інформатичної,  предметів мистецької та  фізкультурної освітньої галузі були розроблені методичною  кафедрою вчителів початкових класів і затверджені на засіданні педагогічної ради (протокол № 12 від 29.08.2024 року).

7.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-7 класів НУШ

Згідно з наказом МОН  України №1093 від 02.08.2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, та з метою організації оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, педагогічний колектив Дачненського ліцею № 1 Дачненської сільської ради керується методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів, які додаються.

7.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти базової школи та старшої школи.

            Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводяться у Дачненському ліцеї № 1 Дачненської сільської ради) здійснюються відповідно  чинного наказу МОН України: «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 [Електронний ресурс]/Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11.

            На засіданнях методичних кафедр Дачненського ліцею № 1 Дачненської сільської ради були розроблені доповнення до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти базової та старшої школи і затверджені на засіданні педагогічної ради (протокол № 14 від 15.06.2023 року).

Розділ 8.

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних

технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

У закладі освіти широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Учителями ліцею створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Учителі не тільки самі активно використовують інтернет - ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти.

Навчально-виховний процес у ліцеї може організовуватись за такими формати: очна, дистанційна, змішана.

Розділ 9.

Показники реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань здобувачів освіти; їх участі у предметних  олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; аналізу результатів участі учнів у ДПА і НМТ.

Розділ 10.

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програми школи на 2024/2025 навчальний рік передбачено використання навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.                                                    

Розділ 11. Структура навчального   року

Відповідно до статті 10 п.4  Закону України «Про повну загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім  закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого програмою.

Відповідно до п.3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2024/2025 навчальний рік розпочинається 2 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 2 вересня по 27  грудня,

ІІ семестр - з 13 січня по 30  травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

            осінні з 28 жовтня по 03 листопада,

зимові з 30 грудня по 12 січня,     

весняні з 24 березня по 30 березня.

Вручення документів про освіту буде проведено орієнтовно для випускників 9-х класів 13 червня, 11-х класів – 13 червня.

Навчальні екскурсії та навчальну практику планується провести впродовж навчального року.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, за погодженням з відповідним місцевим органом управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, НМТ).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2025 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Навчальні екскурсії та навчальну практику планується провести впродовж навчального року.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни.

Режим роботи закладу освіти

- мова навчання - українська;

- режим навчання - п'ятиденний;

- форма навчання - змішана;

- змінність - 2 зміни;

- початок занять - о 8.30 годині;

- тривалість навчального процесу під час уроків у початковій, базовій та старшій школі:

 у 1-х класах –      35 хв.;

 у 2-4-х класах –   40 хв.;

 у 5-11-х класах – 45 хв.

-тривалість перерв :

між уроками  перерви по 15 хв (5-11 класи), по 15 хвилин, дві великі перерви по 20 хвилин (2-4 класи), по 20 хвилин (1-і класи). Тривалість перерв зумовлена використання платформи ZOOM.  Завдяки цьому досягається оптимальна збалансованість між навчальною роботою та відпочинком учнів.

кількість і тривалість  уроків у синхронному режимі в початковій, базовій та старшій школі:

1-2 класів –  3 навчальних заняття по 20 хвилин + 15 (20) хвилин асинхронного режиму;

3-4 класів –  4 навчальних заняття по 20 хвилин + 20 хвилин асинхронного режиму;

5-6 класів –  4 навчальних заняття по 25 хвилин + 20 хвилин асинхронного режиму;

7-9 класів –  5 навчальних занять  по 25 хвилин + 20 хвилин асинхронного режиму;

10-11 класів –  6 навчальних занять по 25 хвилин + 20 хвилин асинхронного режиму.

Реалізація варіативної складової здійснюється за допомогою факультативних, індивідуальних занять  та курсів за вибором.

• обсяг домашніх завдань:

згідно із Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується:

більше 1 години у 3-5 класах;

1,5 години у 6-9 класах;

2 години - у 10-11(12) класах.

Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

Реалізація варіативної складової здійснюється за допомогою факультативних, індивідуальних занять  та курсів за вибором.

                                                                                                                                                                                                                     ДОДАТОК 1

                                   Перелік навчальних програм навчального плану

Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради

 для вивчення предметів інваріантної складової у 1-11 класах

у 2024 /2025 навчальному році