І.Загальні положення

Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Дачненському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Дачненської сільської ради (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Статуту закладу та схвалено на засіданні  педагогічної ради школи (протокол №3 від  25.02.2021 р.)

У процесі розроблення  положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Основною місією Дачненського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів є

формування особистості з усвідомленою громадянською позицією, яка готова до конкретного вибору свого місця в житті, відкрита до міжкультурного діалогу і здатна змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

На формування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і

якості освіти впливають вище зазначені чинники. Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення закладу, яке покликане допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості ґрунтується  на таких принципах:

1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи,

є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.

6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти дозволяє членам адміністрації Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів  забезпечувати постійне, систематичне, неухильне вдосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти, а отже, досягти головної мети освітньої діяльності закладу.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

• гарантування якості освіти;

• формування довіри громади до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Внутрішня система  містить такі компоненти (ч. 3 ст. 41 Закону України «Про освіту»):

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема для самостійної роботи учнів;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
• інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямами :

• освітнє середовище;
• система оцінювання здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність педпрацівників;
• управлінські процеси.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалюється педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

1.Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на наступних принципах:

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на забезпечення:

- відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

- партнерства у навчанні та професійній взаємодії;

- недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

- академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

- прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;

- умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;

- справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;

- умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);

- академічної свободи педагогічних працівників.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти закладу включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

- планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу;

визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

- організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та  взаємодії у процесі виконання завдань);

- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

- коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на

стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Функції самооцінювання

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні кафедри, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Форми самооцінювання

- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

- Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних кафедр.

- Зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавці

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних методичних кафедр, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники психологічної служби школи.

2.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

закладом освіти

Для ефективного управління школа має бути забезпечена такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;
• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);
• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності — важливий компонент внутрішньої системи, який стосується всіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення плагіату, обману, фальсифікації, списування, несправедливого оцінювання тощо.

 Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації

4.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу школа має бути забезпечена такими ресурсами, як:

• Державний стандарт загальної середньої освіти;
• типові освітні програми;
• Статут закладу освіти;
• стратегія розвитку закладу освіти;
• річний план роботи закладу освіти;
• освітня програма закладу освіти;
• штатний розпис закладу освіти;
• календарно-тематичне планування;
• методики та технології організації освітнього процесу;
• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• система матеріального та морального заохочення;
• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

5.Створення в школі інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання.

6.Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в школі передбачає:

• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в школі та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

ІІІ. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів.

1.Оцінювання результатів навчання

Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводься в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці щодо оцінювання, визначеній закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у школі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Навчальні досягнення учнів других та третіх класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4-х класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

5.6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в школі проводиться відповідно до наказу МОН України.

2. Оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників застосовують, щоб організувати безперервний розвиток педпрацівників, створити умови для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педпрацівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів.

Процедури оцінювання педагогічної діяльності:

• розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання);

• проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти;

• визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педпрацівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (у разі потреби).

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2143-УШ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є

їх атестація.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

3.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Управлінський цикл у закладі освіти передбачає:

•           стратегічне та поточне планування освітньої діяльності;

•           організацію освітнього процесу;

•           здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії.

Процедури, що забезпечують якість управлінських процесів:

• планування діяльності закладу освіти;

• визначення режиму роботи;

• прийняття на роботу та звільнення працівників;

• забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством;

• реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально - матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу

фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється

реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за

результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу,

висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Методи збору інформації:

• Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).

• Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

• Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
• анкети (для педагогів, учнів, батьків);
• бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

ІV.Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

У закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт https://bildach1znz.odessaedu.net/

На офіційному сайті розміщується інформація, якої вимагає стаття 30 Закону України «Про освіту»:

• Статут закладу освіти;

• загальні правила для учнів школи;

• кадровий склад закладу освіти;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• освітні програми;

• матеріально-технічне забезпечення закладу;

• результати моніторингу якості освіти;

• мова освітнього процесу;

• наявність вільних місць в класах;

• річний звіт про діяльність закладу освіти.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

V. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів школи за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в школі.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях.  Напрямами оцінювання (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти») є такі:

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

3. Відповідальними за оцінювання є не тільки члени адміністрації школи, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних кафедр, педагогічні працівники, психолог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, учнівського парламенту тощо.
4. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).
5. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.
6. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
7. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, спрямоване на вдосконалення якості освіти в школі.

Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію. Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом

реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх

впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для

яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках, аналізу та

самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться

до відома усіх рівнів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

Результати моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі

повинні мати стимулюючий характер для змін певної освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

УКРАЇНА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СІМ’Ї 

ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ДАЧНЕНСЬКИЙ ЗАКЛАД  ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 І-ІІІ СТУПЕНІВ ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

НАКАЗ

20.09.2021 р.                                                                                    № 43/06-05-г

Про  проведення комплексного самооцінювання

діяльності Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частина 3) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Дачненському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Дачненської сільської ради, з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у школі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу

НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2021/2022 н.р. комплексне  самооцінювання якості освітньої діяльності Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за такими напрямами:

• Освітнє середовище в школі.
• Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
• Педагогічна діяльність.
• Управлінські процеси.

2. Призначити заступника директора з навчально-виховної роботи Кравченко Світлану Станіславівну відповідальною особою  за вивчення освітньої діяльності закладу .

3.   Затвердити склад робочої групи із самооцінювання діяльності Дачненського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Дачненської сільської ради у такому складі:

Грабовенко О.В. – директор школи;

Кравченко С.С. – заступник директора з НВР -  керівник групи.

Кретиніна О.А. - заступник директора з НВР – секретар.

Гречана О.М. - заступник директора з ВР;

Радчук В.Л. - заступник директора з АГР;

Бідняк Т.І. – керівник методичної кафедри вчителів – філологів;

Вайдич Н.В. - керівник методичної кафедри вчителів  гуманітарного циклу;

Пакіс Н.В. - керівник методичної кафедри вчителів природничого циклу;

Курик Г.М. - керівник методичної кафедри класних керівників;

Рачинська Ю.М. - керівник методичної кафедри вчителів початкових класів;

Балаш Ю.О. – практичний психолог.

4. Затвердити орієнтовний План роботи робочої групи та календар  проведення самооцінювання. (Додатки 1,2).

5. Відповідальній особі Кравченко Світлані Станіславівні:

5.1. координувати результативне проведення самооцінювання діяльності закладу;

5.2. систематично проводити навчання з членами робочої групи щодо визначення та аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості; (Додаток 3)

5.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;

5.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

6. Членам робочої групи:

6.1. використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;

6.2. підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів.

6.3. підготувати звіт до 10.06.2022 року за результатами самооцінювання з пропозиціями щодо удосконалення освітньої діяльності.

7. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2022 року та врахувати її рішення при коригуванні  освітньої програми та річного плану роботи школи на 2022-2023 навчальний рік.

8. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті школи.

9.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор школи                                       О.В.Грабовенко

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Додаток 2

                                                                                                                                                         до наказу № 43/06-05-г

                                                                                                                                                         від 20.09.2021р.

                                                                        Додаток 1

                                                                                                                           до наказу № 43/06-05-г

                                                                                                                           від 20.09.2021р.

                                                                             Додаток 3

                                                                                                                              до наказу № 43/06-05-г

                                                                                                                              від 20.09.2021р.

УКРАЇНА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, СІМ’Ї 

ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ДАЧНЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1

ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

НАКАЗ

01.09.2022 р.                                                                                                                                             № 46/06-05-г

Про внесення змін до наказу № 43/06-05-г

 від  20.09.2021 року  «Про  проведення

 комплексного самооцінювання

діяльності Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів»

НАКАЗУЮ:

1. Продовжити термін проведення  комплексного  самооцінювання якості освітньої діяльності Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської радиза такими напрямами:

• Педагогічна діяльність - жовтень – листопад 2022 року.
• Управлінські процеси - грудень 2022 року.

2.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

                                                                                  Директор     ліцею                                       Олена Грабовенко

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

за результатами самооцінювання освітніх  та управлінських процесів, внутрішньої системи забезпечення якості освіти Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради

                            Схвалено

                                                             на засіданні педагогічної ради

                                                   Дачненського ліцею №1

                                                        Дачненської сільської ради

                                                                           (протокол № 10 від 28.02.2023 року)

                                                      Голова педагогічної ради

                                                                    ________ Олена ГРАБОВЕНКО

Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частина 3) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Дачненському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Дачненської сільської ради, на виконання наказу по школі № 43/06-05-г від 20.09.2021 р.  «Про  проведення комплексного самооцінювання діяльності Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів»,  з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення                                                          

якості освітньої діяльності та якості освіти у школі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу в 2021-2022 рр. було проведено комплексне  самооцінювання якості освітньої діяльності Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради за такими напрямами:

• Освітнє середовище в школі.
• Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
• Педагогічна діяльність.
• Управлінські процеси.

1. Результати спостереження за освітнім середовищем Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради

Термін проведення: жовтень – листопад 2021 року.

Вимога 1.1:

Дачненський ліцей №1 Дачненської сільської ради забезпечує в приміщеннях та на території безпечні та комфортні умови для навчання і праці. Наявний спортивний майданчик зі штучним покриттям, ігрові майданчики, які є безпечними для учнів. Ігрові майданчики не облаштовані тіньовими завісами. Колючі дерева та рослини, залишки будівельних матеріалів, нагромадження відходів, які можуть становити небезпеку для учасників освітнього процесу, відсутні. Огляд усієї території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу здійснюється щоденно. Озеленення території створює приємний естетичний фон. Недоступність приміщень ліцею для сторонніх осіб здійснюється шляхом чергування технічного персоналу.

Корпус початкової школи є відокремленим від базової та старшої, доступ старших дітей до навчальних кабінетів, приміщень, туалетних кімнат учнів початкової школи обмежений. Але значним недоліком є те, що територія не обгороджена. У проєкт бюджету на 2022 рік закладено роботи, пов’язані із побудовою огорожі.

Кількість здобувачів освіти ліцею на 29% перевищує його проєктну потужність (420 учнів).  Класи мають нормативну наповнюваність.

У школі забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, облаштування та утримання санітарних вузлів, дотримується індивідуальний питний режим та інші аспекти забезпечення безпеки і комфорту освітнього процесу. Усі навчальні кабінети та приміщення обладнані відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. Заклад має  необхідні навчальні приміщення, але відсутня актова зала. У всіх навчальних кабінетах є інтерактивні засоби навчання та необхідне навчальне обладнання та якісні меблі. Здійснюється регулярний моніторинг за станом засобів навчання та обладнання. Перед управлінням освіти порушено клопотання про необхідність виміру рівня освітленості навчальних приміщень.

Учасники освітнього процесу знають вимоги до охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки  та дотримуються їх, класні керівники регулярно проводять бесіди з цих питань, про що свідчать записи в класних журналах та журналах реєстрації інструктажів. Всі учасники навчально-виховного процесу  дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку чи раптового погіршення стану здоров’я учасників освітнього процесу і вживають невідкладні заходи у подібних ситуаціях. У школі працює медсестра Варгоцька О.Т., яка надає першу медичну допомогу і діє відповідно до ситуації, яка склалася. Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють відповідно до визначеного порядку.

У закладі освіти створено задовільні умови для харчування учнів і працівників, кейтерингові послуги надає підприємство «Фабрика смаку». У школі харчується 242 учні початкових класів і 10 учнів пільгового контингенту, що складає 42 % від загальної кількості дітей. Буфет не облаштований через відсутність приміщення. Недоліком є те, що харчування здійснюється в пристосованому приміщенні, розрахованому на 60 посадкових місць, у ньому є проточна холодна і гаряча вода. У 2021 році перед Засновником (Дачненською сільською радою) порушилось питання про виготовлення проєктної документації для побудови шкільної їдальні. Директор школи Грабовенко О.В., відповідальна за харчування Гречана О.М. та шкільна медсестра Варгоцька О.Т. моніторять санітарно-гігієнічний стан приміщень їдальні, відповідність щоденного меню тижневому та якість приготовленої їжі. Умови сприяють формуванню культури здорового харчування. Шляхом опитування вивчається думка учасників освітнього процесу про рівень задоволеності умовами харчування.

У закладі освіти створено умови для використання мережі Інтернет. Усі навчальні приміщення забезпечені доступом до мережі, діє відкрита Wi-Fi лінія для учнів і окрема, закрита, для вчителів. Формуються навички безпечного користування Інтернетом учнями шляхом проведення бесід на ці теми, розроблені правила користування мережею і доведені до учнів та батьків. Комп’ютерні програми, які здійснюють фільтрування контенту не застосовуються.

У закладі освіти створено місця для відпочинку дітей, але їх незначна кількість. Кожен працівник має персональне робоче місце в учительській. Адаптація учнів, педагогічних працівників відбувається швидко і безболісно. Це забезпечується за рахунок системи заходів, які сприяють швидкому звиканню учасників освітнього процесу до умов перебування в школі. З педагогічними працівниками, які приступили до роботи, здійснюється індивідуальна робота. Адаптація молодих учителів здійснюється, зокрема, через використання наставництва. Результати адаптаційного процесу вивчаються практичним психологом Балаш Ю.О. шляхом опитування учасників освітнього процесу. Щороку на засіданнях педагогічної ради заслуховується питання адаптації учнів 1-х та 5-х класів до нових умов навчання, практичним психологом Балаш Ю.О. надаються рекомендації практичного характеру вчителям і батькам щодо полегшення  адаптаційного періоду.

Вимога 1.2:

У Дачненському ліцеї №1  ступенів реалізується антибулінгова політика, спрямована на запобігання, протидію та реагування проявам булінгу, дискримінації. Систематично, шляхом опитування учнів і педагогічних працівників, вивчається думка про безпеку і психологічну комфортність освітнього середовища, у школі функціонує Скринька довіри, на спеціальному стенді висвітлені питання щодо реакції за випадки цькування, зокрема є телефони, за якими можна звернутися у випадку таких дій. Здійснюється інформування педагогічних працівників щодо ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Відбувається систематична співпраця з представниками ювенальної поліції, служби у справах дітей Дачненської сільської ради з питань запобігання та протидії булінгу. Керівництво, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Здійснюється аналіз причин відсутності учнів на заняттях та вживаються відповідні заходи. Практичний психолог Балаш Ю.О. у своїй діяльності тісно співпрацює з керівництвом та класними керівниками. Систематично надаються консультації учасникам освітнього процесу з проблем адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного розвитку та інших проблем. Вивчається рівень отримання психолого-соціальної підтримки учнів, які цього потребують. Керівництво вчасно повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про виявлені факти булінгу або іншого насильства. З даної проблематики проводяться семінари, інші заходи. Забезпечується рівний доступ до навчання усім дітям незалежно від особливостей фізичного розвитку, етнічної та релігійної приналежності. У закладі культивується повага до прав людини та здійснюється протидія до будь-яких форм дискримінації за різними ознаками. Ця політика забезпечується через проведення бесід з учнями, проведення тематичних позаурочних заходів, наскрізного процесу виховання. Заклад допомагає батькам виявляти ознаки того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу. Для батьків проводяться інформаційно-просвітницькі заходи.

У Дачненському ліцеї №1 Дачненської сільської ради у листопаді-грудні 2021 року проводилось дослідження освітнього середовища щодо проявів булінгу серед учасників освітнього процесу. Для цього проведено анкетування серед учнів для виявлення ступеня обізнаності щодо булінгу та виявлення наявності цієї проблеми в закладі. Усього брало участь в опитуванні 210 учнів.

За результатами дослідження можна зробити висновки, що:

5% дітей зазнають булінгу в школі;

3% дітей мають регулярні конфлікти в сім`ї;

27% учнів були свідками булінгу в школі, на вулиці, у сім`ї;

Найчастіше діти стають об`єктами цькувань через зовнішній вигляд, якщо людина не може за себе заступитися, матеріальний статус. В одному із запитань дітям пропонувалося внести свої пропозиції щодо попередження булінгу. Питання  «Про освітню роботу з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу,  формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів» винесено на засідання педагогічної ради в грудні 2021 року.

У школі розроблені та оприлюднені правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної поведінкової мотивації. Зміст правил поведінки базується на балансі прав та обов’язків, не порушує етичних норм, прав та свобод людини. До вироблення правил поведінки були залучені всі учасники освітнього процесу.   Питання дотримання учасниками освітнього процесу правил поведінки постійно контролюється адміністрацією школи.

Вимога 1.3:

Дачненський ліцей №1 забезпечує  зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке відповідає основним принципам інклюзії, рівності та поваги до прав людини. Забезпечено безперешкодний рух територією, безбарєрний доступ до будівлі та приміщень І поверху. Туалетні кімнати зі спеціальним обладнанням для маломобільних груп відсутні. У школі організоване інклюзивне та індивідуальне навчання для осіб з особливими освітніми потребами. Функціонує 6 класів з інклюзивною формою навчання та 1 учениця здобуває освіту за формою «педагогічний патронаж».

У закладі освіти застосовуються освітні технології та методики, які максимально враховують особливості дітей з особливими освітніми потребами та допомагають їм безболісно інтегруватись до дитячого колективу.   У кожної дитини є асистент учителя, проводяться корекційно-розвиткові заняття практичним психологом і логопедом. На жаль, через брак приміщень, не облаштована ресурсна кімната. Усі педагогічні працівники одним із напрямів підвищення кваліфікації обирають методики роботи з дітьми з ООП. Забезпечується психологічний супровід навчання дітей з ООП.  Створено команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Складено індивідуальні програми розвитку для дітей з ООП. Заклад частково забезпечено засобами корекції згідно з ІПР дитини. Забезпечується системна комунікація з батьками та співпраця з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Для батьків проводяться регулярні консультації щодо навчання і розвитку дитини. Батьки беруть участь у засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу.

Освітнє середовище закладу освіти мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. Під час освітнього процесу здійснюється формування навичок здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки учнів. У плані виховної роботи школи прослідковується систематична робота із цих питань. У змісті викладацької діяльності простежується формування навичок здорового способу життя, формування здоров’язбережувальної та екологічної компе- тентностей, цьому сприяють обладнання і засоби навчання. Дизайн навчальних приміщень є достатньо  функціональним та мотивуючим до навчання.

У навчальному закладі діє шкільна  бібліотека, яка виконує інформаційну, навчальну та методичну функції. Завідуюча бібліотекою Дьяченко Л.В. виконує роль консультанта у пошуку інформації для педагогічних працівників та учнів. Простір бібліотеки  зручний для використання, але приміщення замале для забезпечення комфортної роботи дітей і вчителів. Воно використовується для проведення бібліотечних уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, індивідуальної роботи. Недоліком роботи є низький рівень відвідування учнями бібліотеки.

Рівні оцінювання за вимогами:

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці - потребує покращення.

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації – достатній рівень.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – достатній рівень .

 За напрямом 1: - достатній рівень.                           

2.Результати спостереження за системою оцінювання освіти у Дачненському  ліцеї № 1 Дачненської сільської ради

Термін проведення – жовтень-листопад 2021 року

Вимога 2.1.

Спостереження за  проведенням навчальних занять, вивчення діяльності педагогічних працівників, ознайомлення з веденням документації та опитування учасників освітнього процесу дає підстави зробити наступні висновки.

Розроблена система оцінювання ґрунтується на критеріях та вимогах оцінювання, враховує шкалу оцінювання та відображає культуру оцінювання закладу освіти. Принципи, критерії, процедури  та правила оцінювання закладу освіти описано в освітній програмі.  Відповідно до освітньої програми ліцею педагогічний колектив у своїй діяльності керується нормативними документами, передбаченими чинним освітнім законодавством у сфері оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, розроблені МОН України. Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, а також критерії оцінювання окремих видів робіт з навчальних предметів розміщені на офіційному сайті ліцею.   Але у навчальних кабінетах та на стендах закладу не оприлюднено інформацію про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Учителі розробляють критерії оцінювання для різних видів діяльності, щоб вони були доступними та зрозумілими для учнів.

За результатами анкетування педагогів старшої ланки встановлено, що 52% педагогів розробляють  критерії оцінювання перед   проведенням кожної обов’язкової роботи, 61% педагогів користуються критеріями оцінювання робіт, які запропоновані на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, 39% вчителів інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання індивідуально перед виконанням обов’язкових робіт, повідомляють учням усно критерії оцінювання та проставляють кількість балів біля кожного завдання – 87%.  Серед педагогів початкової ланки 97%   застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу. 90% з них використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів в системі оцінювання результатів навчання. 

На підставі вивчення документації, спостереження  і  опитування також з’ясовано, що  вчителі початкових  класів також  адаптують критерії оцінювання для батьків та учнів, розробляють критерії оцінювання для різних видів діяльності. Учні 3-4 класів залучаються до спільного розроблення критеріїв оцінювання їхньої діяльності. Під час опитування з’ясувалось, що 78% учнів, вважають оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним. Вони отримують інформацію про критерії оцінювання від вчителів на початку навчального року, при вивченні нової теми.

У закладі освіти систематично проводяться відстеження результатів навчання здобувачів освіти, здійснюється аналіз результатів навчання учнів, ухвалюються рішення щодо їх коригування.

Проте, на жаль, при усному опитуванні вияснилось, що не всі учні беруть участі у розробці критеріїв оцінювання окремих видів робіт. Цей факт підтверджено тим, що під час спостереження за навчальними заняттями зафіксовано, що критерії оцінювання запропонованих завдань визначалися і обговорювалися з учнями лише на уроках в окремих вчителів. Батьки вважають оцінювання результатів навчання в закладі у більшості випадків справедливим і об’єктивним, що підтверджено опитуванням під час батьківських зборів.

Вимога 2.2.

             Вивчення документації   показало,   що   у   школі   двічі   на   рік здійснюється внутрішній моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти з усіх предметів інваріантної складової навчального плану. Інформація про результати моніторингу подається у вигляді таблиць та діаграм.      Також проводиться моніторинг складання зовнішнього незалежного оцінювання випускниками ліцею, здійснюється порівняльний аналіз за навчальними роками. Результати моніторингів використовуються під  час складання річного звіту та під час формування  річного плану на наступний навчальний рік. Аналіз результатів заслуховується на засіданнях педагогічної ради, на нараді при директорі, на засіданнях предметних кафедр, де приймаються рішення щодо корекції освітньої діяльності педагогів, визначення освітньої траєкторії окремих учнів.  

             Керівництво ліцею та педагоги регулярно з’ясовують актуальну інформацію про результати навчання кожного учня й відстежують їхній навчальний прогрес. Ця система дозволяє отримувати об’єктивну інформацію про результати та прогрес усіх груп учнів.

Щорічно  виконується перспективний план внутрішкільного контролю відповідно якого, у ліцеї вивчається стан викладання навчальних предметів, відповідність рівня досягнень учнів вимогам освітньої програми, результати обговорюються на засіданнях предметних кафедр та педагогічних радах, узагальнюються у наказах.

Вивчення документації показало, що питання застосування формувального оцінювання розглядалося на засіданнях педагогічних кафедр, засіданнях педагогічної ради, що відображено у відповідних протоколах. У 1–2 класах застосовується виключно формувальне оцінювання. Оцінювання здійснюється виключно за вербальною шкалою: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою вчителя», «потребує уваги та допомоги». Застосування формувального оцінювання дає можливість підтримати бажання учнів вчитися та прагнути до кращих результатів, забезпечує постійний зворотній зв’язок щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу, формує в учнів упевненість в собі, усвідомлення своїх сильних сторін.

          Вчителі 3-4 класів також використовують формувальне оцінювання, але поряд з ним проводиться рівневе (підсумкове) оцінювання (за рішенням педагогічної ради). Педагоги організовують само- та взаємооцінювання учнів, залучають їх до рефлексивної діяльності, починаючи з початкової школи.

Анкетування вчителів старших класів показало, що вони стовідсотково використовують формувальне оцінювання під час проведення навчальних занять. 65% педагогів найчастіше використовують аспекти самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів. 35% педагогів першочергово застосовують мотиваційні завдання, аналітичні запитання та зворотній зв’язок з учнями щодо виявлення їхніх сильних та слабких сторін у вивченні матеріалу. Також за результатами анкетування 91% вчителів повідомили, що використовують у своїй роботі словесне оцінювання.

Результати опитування учнів показали, що не всі вчителі заохочують їх до навчання, підтримують їх, коли вони стикаються з труднощами. Учні та  батьків вказали, що аргументацію виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання здійснюється лише окремими вчителями. Водночас, оцінювання навчальних досягнень вчителями, на думку більшості учнів, здійснюється з метою визначення рівня знань, умінь і навичок.

Вимога 2.3.

          Відповідно до результатів анкетування педагогічні працівники надають учням необхідну допомогу в навчальній діяльності та сприяють формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до навчання. З цим погодилася переважна більшість опитаних учнів. Одним із аспектів виховання у здобувачів освіти відповідальності є добровільне об’єднання учнів 5-11 класів КРОК (країна розумних, організованих, кмітливих). Учнівське самоврядування  співпрацює з педагогами та адміністрацією закладу. Учні приймають участь у вирішенні важливих питань ліцею,  беруть на себе відповідальність за певні рішення, обирають шляхи розв’язання проблем, що сприяє становленню їхньої відповідальності. Вихованню відповідальності в учнів також допомагає застосування формувального оцінювання,  яке дозволяє учням відчувати себе відповідальними за власне навчання та своє майбутнє. У цьому процесі, зокрема, важливу роль відіграє уміння самооцінюватись та взаємооцінювати. Більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання та усвідомлюють його важливість для подальшого життя, 45% батьків вважають, що результати навчання залежать виключно від праці та наполегливості, 60 % батьків – від рівня викладання,  50% батьків пов’язують з мотивацією батьків та 30% батьків – від об’єктивності оцінювання.

У ліцеї здійснюється профорієнтаційна робота із вихованцями молодшої та старшої ланки. У молодшій та середній –  організовуються тематичні заходи, зустрічі з представниками різних професій. У старшій школі (9-11 клас) проводяться виховні години з профорієнтації, які інформують про необхідність обрати професію та напрямок подальшої освіти, дають поради та відповіді на запитання. До профорієнтаційної роботи залучено шкільного психолога, Балаш Юлію,  яка  проводить профорієнтаційне тестування та допомогає учням визначитися з власними пріоритетами та можливостями. Також ефективними у вирішенні цього питання  є проведені екскурсії (навчальна практика), зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками,  класні години, заняття в гуртках, факультативи, а також профорієнтаційні тренінги. 

Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями у 1-4 класах можна зробити висновок, що вчителі акцентують увагу на досягненнях учнів, мотивують та підтримують бажання вчитися. Педагоги застосовують формувальне оцінювання спрямоване на реалізацію компетентнісного підходу. У 5-11 класах під час проведення контрольних, самостійних, тестових перевірочних робіт вчителями застосовуються різнорівневі завдання та свій формат оцінювання кожного завдання.

Аналіз відвіданих уроків вчителів, показав, що вчителі, які працюють в 1-11- х класах приділяють значну увагу елементам формувального оцінювання, періодично проводять взаємооцінювання та самооцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти, здійснюють аналіз навчальних досягнень учнів, мотивуючи їх на досягнення результату, виховуючи відповідальне ставлення до отримання знань та здатність до самооцінювання своїх результатів навчання.

Рівні оцінювання за вимогами:

2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання  – достатній;

2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі – вимагає покращення;

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання – достатній.

За напрямом 2: достатній рівень              

3. Результати вивчення педагогічної діяльності педагогічних працівників  Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради

Термін проведення: жовтень-листопад 2022 року

Вимога 3.1.:

Критерій 3.1.1.

При вивченні педагогічної діяльності педагогічного колективу було вивчено та  проаналізовано ряд питань. З’ясовано, що календарно-тематичне планування розробляється на основі рекомендацій МОНУ – 89,2%, 56,7% користуються розробками з Інтернет-сайтів і блогів учителів, 62% складають на основі власного досвіду. Переважає оцінювання навчальних досягнень учнів таких видів: підсумкове (70%), поточне 65%, самооцінювання (60%). При цьому критерії оцінювання вчителі використовують у 62% ті, що рекомендує МОН, або адаптують їх до умов роботи закладу (51 %). Педагогічні працівники знайомлять дітей з критеріями оцінювання на початку року (70%) або пояснюють учням індивідуально (70%). Нагальним є питання поширення власного педагогічного досвіду, адже 60% учителів не мають оприлюднених розробок, лише 38 % публікують свої матеріали на освітніх онлайн-платформах. На належному рівні проводиться робота з батьками шляхом проведення батьківських зборів та індивідуального спілкування.

Критерій 3.1.2.

Педагогічні працівники ліцею обирають освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти: використвують форми, методи компетентнісного підходу до уроку, технології дистанційного навчання.  

Освітні технології – це система взаємодії учнів і педагога, заснована на    конкретній ідеї, методах, засобах, принципах і цілі навчання. Методом анкетування було визначено, що всі опитувані педагоги на 100% в організації освітнього процесу використовують освітні технології. А саме, в умовах сьогодення, всі користуються технологією дистанційного навчання, яка передбачає отримання освітніх послуг без відвідування навчального засідання, за допомогою сучасних систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення, інтернет та соціальні мережі. А також 100% педагогів застосовують технологію комп’ютерного навчання, яка передбачає використання у навчальному процесі комп’ютерних технологій і наданих ними можливостях (електронні бібліотеки, онлайн тести, практичні завдання, презентації, відеоуроки).

87% вчителів застосовують технологію колективної взаємодії, яка  заснована на організації спільної роботи учнів. Учні в парі ефективніше засвоюють знання, обмінюються один з одним досвідом, враженнями, тобто наголос робиться на взаємонавчання.

64% вчителів застосовують технологію проєктного навчання, що заснована на отриманні учнями індивідуального досвіду продуктивної діяльності. Учні отримують знання не шляхом “зазубрювання”, а за допомогою вирішення практичних завдань, пов’язаних з життєвим досвідом.

59% педагогів віддають перевагу в рівній мірі  технології розвиваючого навчання, яка передбачає комплексність навчання і розвитку, який  здійснюється за допомогою ефективного навчання, організованого на високому рівні, швидких темпах і подальшої рефлексії учнів та  технології поетапного формування розумових дій, що передбачає поетапне оволодіння необхідними знаннями, вміннями і навичками, які засвоюються учням в результаті різних видів діяльності, організованих педагогом.

52% педагогів використовують технологію проблемного навчання, яка передбачає постановку навчальної задачі перед учнями, в процесі вирішення завдання учні навчаються самостійно знаходити необхідну інформацію, способи вирішення, здійснюється розвиток пізнавальної активності, творчого мислення та інших особистих якостей.

На жаль, анкетування виявило, що 13% вчителів використовують  лише традиційну (репродуктивна) технологію, яка   заснована на тому, що педагог знайомить учнів з правилами і послідовністю виконання дії, далі він спостерігає за учнями і при необхідності коригує їх роботу.

Критерій 3.1.3.

Педагоги Дачненського ліцею № 1  протягом 2022/2023 н. р. продовжують брати  участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. У закладі навчаються діти, які потребують особливого підходу та організації навчального процесу. Для учениці 7-Б класу, яка навчається за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж), розроблено навчальний план, розклад  та графік проведення  уроків. Уся документація затверджена наказом директора ліцею та погоджена з матір’ю дитини. Навчання здійснюється за рекомендованою Міністерством освіти та науки України програмою, кількість годин навчального плану підібрані згідно  програмовому забезпеченню.

Крім цього у ліцеї створені 6 класів з інклюзивним навчанням, де навчаються 6 учнів з особливими освітніми потребами. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками; забезпечення відповідними педагогічними кадрами. На жаль, у ліцеї не обладнана ресурсна кімната для проведення корекційно-розвиткових занять.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Також у ліцеї відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної  загальної  середньої освіти 28 дітям організовано домашню форму навчання і 46 учням  екстернатну форму навчання. Оцінювання та контроль навчальних досягнень учнів також здійснюється згідно з Положенням. Питання щодо організації індивідуальних форм навчання  учнів   регулярно заслуховується на засіданнях педагогічної ради та на  нарадах при директорові.

Своїм основним завданням педагогічний колектив ліцею  вважає різноманітний розвиток творчих можливостей кожного учня  для формування  творчої цілеспрямованої особистості. Частина педагогів використовує можливість вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учнів, які бажають поглиблено вивчати той чи інший предмет, мотивує учнів до участі у предметних олімпіадах та конкурсах. Участь учнів у  Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «На урок» та у шкільній дистанційній олімпіаді освітнього проєкту «Всеосвіта» активізує пізнавальну діяльність та навчальну мотивацію, узагальнює набуті теоретичні знання і закріплює пройдений матеріал. Опитування педагогів свідчить про низку прогалин у цьому напрямку роботи. Недоліки виявлені у розробці індивідуальних освітніх траєкторій з певного предмету чи групи предметів, яка вимагає співпраці педагогів з батьками та практичним психологом. В основному, вчителі складають плани роботи з обдарованими дітьми не залучаючи ні батьків, ні практичного психолога.

Критерій 3.1.4.

Серед освітніх ресурсів, які створюються педагогічними працівниками ліцею є наступні:

• календарно-тематичні плани;
• розробки, плани-конспекти проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
• електронні освітні ресурси для дистанційного                         навчання;
• навчальні програми для 5-их класів НУШ;
• критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при проведенні різних видів робіт;
• завдання для самостійного опрацювання;
• електронні освітні ресурси для технології дистанційного навчання;
• інші інформаційні ресурси.

Також слід зазначити, що вчителі ліцею створюють власне портфоліо, яке

являє собою зібрання основних досягнень   педагога у різному вигляді:

електронних освітніх ресурсів, дидактичних матеріалів, публікацій, розробок

навчально-методичних комплексів тощо.

Критерій 3.1.5.

У  ліцеї відбувається формування в учнів суспільних цінностей через зміст навчального матеріалу предметів. Під час проведення навчальних занять в учнів виховується почуття патріотизму, поваги до державної мови та законів України. Відбувається формування загальнолюдських цінностей, навичок співпраці та командної роботи. Важливим доповненням виховної роботи на уроках є тематичні позаурочні виховні заходи, які готуються спільно з учнями.

Педагогічні працівники не завжди сприяють розвиткові демократичних цінностей та громадянських компетентностей учнів.  Спостерігаються випадки порушення принципу толерантності, взаємоповаги між учасниками освітнього процесу. Суттєвими недоліками можна назвати недостатнє використання можливостей форм навчальної діяльності та спілкування для розвитку демократичних цінностей, порушення принципу особистого прикладу у вихованні. Розвиток демократичних засад спілкування в освітньому процесі ліцею та повага до особистості школяра також вимагають підвищеної уваги.

Критерій 3.1.6.

Навчання з використанням ІКТ технологій - це вимога часу і потребує знань у цій галузі. Учителі ліцею 100% забезпечені комп’ютерною технікою, що дає можливість використовувати у своїй діяльності під час уроків різні види роботи. Зокрема, майже у кожному класному приміщенні є телевізор, усі навчальні кабінети обладнані  ноутбуками, мультимедійними дошками та проєкторами, що дає змогу ефективно  проводити навчальні заняття. 

Педагогічний колектив володіє комп’ютерною грамотністю, використовує інтернет-ресурси для організації ефективних навчальних  занять. Також вчителі постійно удосконалюють свої навички використання ІКТ під час організації навчально-виховного процесу.

Питання про використання засобів ІКТ під час уроків неодноразово заслуховувалось на засіданнях педагогічної ради та на нарадах при директорові.

Вимога 3.2.

Критерій 3.2.1.

За результатами анкетування педагогічних працівників встановлено, що основними напрямками підвищення кваліфікації є методичні аспекти викладання навчальних предметів (51%), організація інклюзивного навчання (54%) та використання ІКТ у навчальному процесі (70%). Учителі ліцею найчастіше обирають такі форми підвищення професійного рівня : онлайн-курси (95%), вебінари (68%), самоосвіту (73%). Щодо питання створення умов для постійного підвищення кваліфікації, вибору форм навчання,  то жодних перешкод з боку адміністрації вчителі не вбачають 97,3%, 2,7% - причиною визначають відсутність матеріального заохочення. Професійний зріст педагога є показником успішного кінцевого результату навчально-виховного процесу: виховання самодостатньої, компетентної особистості. Тому вчителі ліцею беруть участь у різноманітних предметних вебінарах, тренінгах, семінарах, конференціях та онлайн-курсах. На засіданні педагогічної ради ліцею у грудні затверджується перспективний план підвищення фахової компетенції кожного педагогічного працівника на наступний навчальний рік, а також підтверджується база підвищення кваліфікації за минулий рік. Обов’язковим фактом є наявність підвищення кваліфікації у напрямку роботи з дітьми, що потребують особливих освітніх умов.

Питання підвищення фахового рівня педагогів відображається у річному плані роботи закладу,  наказах  керівника ліцею з основних питань, у протоколах засідань педагогічної ради.

Критерій 3.2.2.

Вивчаючи питання впровадження інноваційних форм та методів роботи, слід зазначити, що у своїй роботі педагоги користуються новітніми підходами до організації освітнього процесу. Але, на жаль, на даний момент у жодному освітньому проєкті педагоги не беруть участі і не залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3.3.

Критерій 3.3.1.

Педагогічні працівники ліцею діють на засадах педагогіки партнерства, співпрацюють з батьками з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок. Спілкування з батьками учнів відбувається у різних формах: індивідуальне спілкування з класним керівником – 90%, батьківські збори – 65 %, через соціальні мережі – 60%, через сайт ліцею – 25%.

Критерій 3.3.2.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв’язок.

Методами опитування з'ясовано, що педагоги систематично комунікують із батьками учнів. Учителі виявляють доброзичливість у спілкуванні з батьками, визнають батьків партнерами у співпраці заради дитини. Батьки отримують від педагогів необхідні консультації, поради, інструктажі. Але слід відмітити, що має місце недостатній рівень роботи педагогічного колективу щодо нових форм співпраці з батьками з використанням технологій дистанційного навчання, втрачається тісна взаємодія з батьками в умовах організації освітнього процесу, також відмічається значне зниження рівня свідомості батьків у залучені до освітнього процесу.

Критерій 3.3.3.

У Дачненському ліцеї №1  існує педагогічне наставництво, побудоване на неформальних зв’язках між педагогічними працівниками. Молоді вчителі:  Кравець Марина, учителька початкових класів, та Кулеша Ірина, учителька англійської мови,  з перших днів роботи в ліцеї отримали підтримку і допомогу від наставників.  Між педагогами сформовані та підтримуються партнерські взаємини. Вони постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. Для досягнення більш позитивних результатів у справі наставництва необхідно систематизувати роботу наставництва та посилити роботу у напрямку розповсюдження передового педагогічного досвіду.

Вимога 3.4.

Критерій 3.4.1.

          Дотримання принципів академічної доброчесності є  невід’ємною складовою забезпечення якості освітнього процесу в ліцеї. З цією метою в навчальному закладі розроблене Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради, яке  схвалене педагогічною радою (протокол №7 від 29.08.2022 року) і затверджене наказом директора № 59/01-10 від 29.08.2022 року. У цьому документі визначено шляхи дотримання принципів академічної доброчесності адміністрацією ліцею, педагогічними працівниками та учнями. Зміст Положення доведений до всіх учасників навчально – виховного процесу і оприлюднений на сайті ліцею. У грудні 2022 року був проведений Тиждень доброчесності, який передбачав перелік заходів, які сприяли вихованню необхідності дотримання цих етичних норм.

          У ході вивчення цього питання було встановлено, що педагогічні працівники  дотримуються принципів академічної доброчесності і розуміють важливість цього питання. У більшості випадків справедливо оцінюються навчальні досягнення учнів на основі зрозумілих і чітких критеріїв оцінювання, але трапляються випадки, коли оцінки занижуються. Вимагає покращення робота із спрямування змісту завдань на творчу та аналітичну роботу. Учителі здебільшого використовують шаблонні завдання, які мають готову відповідь в підручнику чи Інтернеті. Слід активізувати роботу із розроблення завдань, які унеможливлюють списування, розвивають критичне мислення.

Критерій 3.4.2.

Найскладніше питання – це дотримання академічної доброчесності серед учнів ліцею. Дітям важко усвідомити, наскільки важливо вчитися самостійно виконувати завдання, уникати списування. З метою виховання самостійності у виконанні завдань педагогічними працівниками ведеться ретельна роз’яснювальна робота з учнями та батьками. Учителі вчать під час використання інформаційних джерел робити необхідні посилання і вказувати автора.

Рівні оцінювання за вимогами:

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей  учнів – достатній;

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників – достатній;

3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти – достатній;

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності – потребує покращення.

За напрямом 3: достатній рівень.

4.Результати вивчення управлінських процесів

Термін проведення: грудень  2022 року

Вимога 4.1:

На момент вивчення управлінських процесів ліцей не мав стратегії розвитку. У червні 2022 року була закінчена робота над реалізацією інноваційного проєкту «Школа життєтворчості». Зараз триває робота над розробленням Стратегії розвитку Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради, яку планується схвалити на засіданні педагогічної ради у лютому 2023 року і подати на затвердження Засновнику.

Ліцей  має реалістичний річний план роботи, який розроблений за чотирма напрямками: освітнє середовище закладу освіти, система оцінювання здобувачів освіти, діяльність педагогічних працівників ліцею, управлінські процеси.     У річному плані чітко сформульовано пріоритетні напрямки роботи школи у 2022/2023 навчальному році. Здійснюється аналіз виконання плану за попередній навчальний рік. До його розроблення залучаються всі учасники освітнього процесу. Річний план роботи схвалено педагогічною радою закладу освіти (протокол №6 від 10.06.2022 року), затверджено наказом директора (№52/01-10 від 10.06.2022 року) та оприлюднено на сайті ліцею.

Школа здійснює щорічне самооцінювання освітньої діяльності через вивчення і оцінювання функціонування внутрішньої системи. За результатами самооцінювання готуються висновки та визначаються напрями поліпшення якості освітньої діяльності. Результати самооцінювання висвітлюються у річному звіті директора. Висновки, отримані за результатами самооцінювання, використовуються у плануванні роботи  закладу освіти на наступний навчальний рік.

Керівництво закладу освіти постійно вивчає потреби учнів та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію. Адміністрація  школи систематично оцінює стан матеріальних умов для навчання.

Вимога 4.2:

Адміністрація ліцею сприяє створенню комфортного психологічного клімату та атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу. Усі конфлікти в закладі освіти вирішуються конструктивно. Керівник створює умови для попередження конфліктів, а у разі їх виникнення сприяє їх вирішенню на рівні закладу.

За результатами анкетування, умовами роботи в закладі задоволені 81, 1% працівників і цілком задоволені 18,9 % працівників, що складає  100%. Для переважної більшості психологічний клімат і спілкування з керівництвом є позитивним і відкритим, на думку педагогічних працівників, їхні права дотримуються. Переважна кількість учителів не зазнавала мобінгу, лише 5% зазнавали цькування від батьків, 5% від дітей і 1% від колег. Але в той же час 100% працівників зазначили, що не були свідками мобінгу на робочому місці. Тиску з боку адміністрації не зазнавав жоден працівник.

Управлінські рішення є обґрунтованими і прозорими, учасники освітнього   процесу мають можливість впливати на прийняття управлінських рішень.

У закладі освіти створено інформаційний простір для забезпечення відкритості його діяльності. Створений та постійно підтримується офіційний вебсайт, який містить всю необхідну інформацію про діяльність закладу освіти. Для педагогічних працівників є сторінка на платформі Classroom, де розміщуються документи для ознайомлення і використання в роботі. У ході опитування педагогічні працівники зазначили, що беруть участь у розробленні основних документів, що регламентують діяльність закладу освіти, у той же час 32 % не були задіяні у такій роботі. Функціонування педагогічної ради вважають системним і ефективним 95% педагогів.

Вимога 4.3:

Ліцей  у повній мірі забезпечений висококваліфікованими педагогічними та іншими працівниками, штат педагогічних працівників сформовано, вакансії заповнюються вчасно, усі педагогічні працівники працюють за фахом. Керівництво закладу освіти проводить кадрову політику з урахуванням освітньої програми, наповнюваності закладу, кваліфікації педагогічних кадрів.

Заклад освіти застосовує та раціонально використовує засоби матеріального та морального заохочення. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників,  постійному професійному вдосконаленню педагогів, успішно мотивує педагогів до самоаналізу власної педагогічної діяльності.

За  результатами анкетування педагогічних працівників встановлено, що основними напрямками підвищення кваліфікації є методичні аспекти викладання навчальних предметів (51%), організація інклюзивного навчання (54%) та використання ІКТ у навчальному процесі (70%). Учителі ліцею найчастіше обирають такі форми підвищення професійного рівня : онлайн-курси (95%), вебінари (68%), самоосвіту (73%). Щодо питання створення умов для постійного підвищення кваліфікації, вибору форм навчання,  то жодних перешкод з боку адміністрації вчителі не вбачають 97,3%, 2,7% - причиною визначають відсутність матеріального заохочення.

Вимога 4.4.

Принцип людиноцентризму, а також дотримання прав учасників освітнього процесу закріплені в основних документах закладу освіти: Статуті ліцею, освітній програмі, правилах поведінки, правилах внутрішнього розпорядку. Учасники освітнього процесу обізнані зі своїми правами та обов’язками, вважають їх справедливими та доречними. Керівництво закладу освіти вчасно реагує на порушення прав і обов’язків учасників освітнього процесу, приймає відповідні рішення та аналізує їх виконання. Керівництво закладу освіти відкрите до діалогу з учасниками освітнього процесу, постійно сприймає та враховує їх пропозиції.

У закладі освіти спостерігається ефективна співпраця та комунікація між керівником та його заступниками, іншими працівниками. Налагоджено канали комунікації керівництва з іншими учасниками освітнього процесу.

Органи громадського самоврядування діють активно та ефективно, допомагають керівництву вирішувати проблеми школи та приймати раціональні управлінські рішення. Школа конструктивно співпрацює з місцевою громадою та засновником. Активно використовує програму співпраці з іншими важливими партнерами (ІРЦ, закладом дошкільної освіти «Антошка», Будинком культури, сільським клубом). Розклад навчальних занять у закладі освіти розроблено з урахуванням інтересів дитини, враховано вікові особливості учнів.

Режим роботи закладу враховує розташування та специфіку роботи. У процесі розроблення освітньої програми, навчального плану, вибору профілю навчання в старшій школі, варіативної частини навчального плану (додаткових годин для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором) враховуються інтереси та потреби учнів і батьків, про свідчить протокол Ради школи № 3 від 31.08.2022 року.

У закладі освіти використовуються різні організаційні форми освітнього процесу, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. З метою забезпечення  єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища педагогічна рада схвалила використання таких електронних освітніх платформ: ZOOM, Google Classroom , «Нові знання»  «Всеосвіта», «На Урок», за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання. У рамках таких єдиних підходів педагогічні працівники, користуючись академічною свободою, можуть обирати форми, методи і засоби дистанційного навчання.

Керівництво закладу освіти  сприяє розробленню індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, які цього потребують. Вчасно розробляються індивідуальні навчальні плани, які відповідають освітній програмі закладу. У закладі освіти забезпечується навчання та розвиток учнів за індивідуальними освітніми траєкторіями за ініціативою батьків, закладу освіти, окремих педагогічних працівників.

Вимога 4.5

У закладі освіти реалізується політика академічної доброчесності. Питання дотримання принципів академічної доброчесності розглядаються на засіданнях педагогічної ради. Проводиться просвітницька робота з учнями та батьками. У ліцеї розроблено та реалізується Положення про академічну доброчесність учасників навчально-виховного процесу. До розроблення Положення про академічну доброчесність залучалися лише педагогічні працівники.

Проводиться  інформаційна та просвітницька робота щодо принципів доброчесної поведінки. Вчителі під час проведення навчальних занять та у позаурочній роботі інформують учнів про неприпустимість і  наслідки корупційних діянь.

Рівні оцінювання за вимогами:

4.1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань – потребує покращення;

4.2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм – достатній;

4.3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників – достатній;

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою – достатній.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності – потребує покращення. 

За напрямом 4: достатній рівень.