Організація діяльності педагогічного колективу Дачненського ліцею№1 Дачненської сільської ради

з реалізації науково-методичної проблеми

«Розвиток компетентностей учасників освітнього процесу – умова досягнення якісної освіти»

2022-2027 роки

Актуальність вибору проблеми

Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.

Основними принципами розвитку освіти визначено:

• відповідність змісту освіти, якості освітніх послуг державним вимогам, освітнім стандартам з урахуванням регіональних особливостей і потреб;
• розвиток життєспроможної самодостатньої особистості як провідної ідеї освіти, що забезпечує орієнтацію вчителя на особистість учня;
• розкриття здібностей і творчих задатків дітей; урахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей; забезпечення успіху в оволодінні знаннями та способами діяльності;
• оздоровча функція освіти, яка є обов'язковою умовою забезпечення та зміцнення здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу;
• підвищення якості контрольно-оцінювальної діяльності в контексті незалежного оцінювання, що передбачає вдосконалення системи моніторингових досліджень.

З метою реалізації пріоритетного напряму стратегічного розвитку освіти в Україні з постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу з метою формування та розвитку ключових компетентностей учня перед педагогічним колективом школи визначаються цілі, завдання та засади діяльності. Виникає необхідність створення умов для розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості і як кінцевий результат- орієнтації учнів на подальший вибір професії.

До властивостей та особливих компетентностей конкурентно-спроможної особистості належать наступні характеристики:

•  високий рівень працездатності;
•  прагнення до якісного кінцевого результату;
•  стійкість до стресів;
•  здатність долати труднощі;
•  творче ставлення до справи, праці;
•  прагнення до професійного вдосконалення;
•  здатність до прийняття відповідальних іноді ризикованих рішень;
•  комунікабельність;
•  здатність до кооперації, співпраці, співтворчості;
•  здатність до швидкого освоєння нової справи;
•  здатність до самоосвіти, самореалізації, саморозвитку;
•  вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Враховуючи потребу в розвитку ключових компетентностей  конкурентноспроможної особистості, навчально-виховний процес повинен бути підпорядкований:

• упровадженню в освітянський процес принципів профільного навчання як економічно доцільної форми підготовки молоді до майбутнього життя;
• формуванню достатньої життєвої компетентності учнів і конкурентоспроможності випускників на ринку праці;
• вихованню особистості, здатної самостійно приймати рішення та займати активну громадянську позицію;
• створенню умов для використання новітніх освітніх технологій та вивільнення творчої складової в діяльності педагога.

Мета і завдання

Мета: створення оптимальних умов для формування ключових  компетентностей особистості учня шляхом розвитку його творчих здібностей на уроках та в позаурочній діяльності та в атмосфері співробітництва і конструктивної взаємодії вчителя та учня.

Завдання:

1. Вивчити й узагальнити питання формування життєвих компетентностей особистості учня у філософії, психології, педагогіці та методиці викладання.
2. Визначити вихідні науково-методичні умови на початку роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою.
3. Визначити психолого-педагогічні умови оптимального творчого розвитку школярів  у формуванні в них життєвих компетентностей на уроках та в позаурочній діяльності.
4. Розробити та впровадити методичну систему розвитку творчої діяльності учнів, в основі якої – сучасні методи і прийоми навчання, що спонукають їх до активної, ініціативної та самостійної пізнавальної діяльності.
5. Забезпечити умови для розвитку творчої особистості дитини.
6. Сприяти позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності як основи формування життєвих компетентностей.
7. Забезпечити досягнення певного стандарту освіти.
8. Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованої моделі навчання, компетентісного та інноваційного підходів.
9. Забезпечити реалізацію моделі ліцею і моделі випускника.
10. Забезпечити психологічну підтримку управлінського та навчально – виховного процесів у ліцеї.
11. Створити модель інформаційного і програмно-методичного забезпечення процесу вдосконалювання професійного потенціалу вчителя з точки зору формування життєвих компетентностей особистості учня на основі розвитку творчих здібностей на уроках та в позаурочній діяльності.
12. Розробити критерії оцінювання ефективності роботи над науково-методичною проблемою.

13.Проаналізувати ефективність проведеної роботи з точки зору реалізації отриманих знань у практику діяльності вчителів ліцею.

Очікувані результати:

1. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів у формуванні життєвих компетентностей особистості учня на основі розвитку творчих здібностей на уроках та в позаурочній діяльності;
2. Підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості;
3. Підвищення рівня сформованості життєвих компетентностей  учнів, готовності їх до життя;
4. Вироблення методичних рекомендацій за результатами роботи над науково-методичною проблемою;
5. Розробка програм, проєктів і семінарів з проблеми;
6. Обмін досвідом, впровадження конструктивного досвіду, інтеграція отриманих знань в практику роботи вчителів школи;
7. Використання набутого досвіду на практиці.

Рекомендовані теми для обговорення на засіданнях методичних кафедр , семінарах, педрадах:

1.  «Взаємозв’язок творчих можливостей учителя і учня та результативність педагогічної діяльності щодо розвитку життєвої компетентності учня».

2. «Розвиток пізнавальної самостійності і креативних компетентностей учнів через виховну роботу».

3. «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учня,  основа формування ключових компетентностей школярів».

      4. «Нові прогресивні технології – шлях до формування життєвих

           компетентностей учнів».

      5. «Компетентному учню – компетентний учитель».

План реалізації науково-методичної проблеми

І етап (аналітичний)

Аналіз діяльності педагогічного колективу та визначення проблеми
2022/2023 н.р.

Мета: вироблення єдиної системно-комплексної роботи над проблемою, ознайомлення педагогічного колективу з теорією даного питання, визначення напрямів роботи.

ІІ етап (діагностичний)

Пошук шляхів реалізації проблеми через урок 2023-2024 н.р.

Мета:

• аналіз ефективності впровадження інноваційних навчально-виховних технологій  у напрямку формування конкурентоспроможної особистості.
• Визначення уроку як основного засобу впровадження інноваційних навчально-виховних технологій.
• Пошук нових моделей уроків, форм і методів, які забезпечують формування рис конкурентоспроможної особистості в межах окремого навчального предмету.

ІІІ етап (практичний)

Практичне дослідження науково-методичної проблеми
2024-2025, 2025-2026  н.р.

Мета:

• опрацювання змісту, засвоєння методики реалізації проблемної теми;
• реалізація змісту і завдань, створення власного досвіду;
• апробація освітньої моделі у педагогічній діяльності;
• розробка і апробація системи соціально-психологічної підготовки вчителя до педагогічної діяльності в інноваційних умовах.

ІV етап (узагальнюючий)

2026-2027 н.р.

Підведення підсумків роботи над проблемою

Мета:

• здійснення моніторингу динаміки змін роботи професійної компетентності педагогів ліцею;
• підбиття підсумків над проблемою, оцінка рівня самореалізації вчителів;
• оприлюднення загальних підсумків упровадження проблемного питання, підготовка матеріалів з цього питання.